Антоній Бжежанчик

Антоній Бжежанчик
Антоній Бжежанчик
Особисті дані
Повне ім'я	Антоній Бжежанчик
Народження	9 січня 1919(1919-01-09)
	Бережани, Тернопільське воєводство, Польща
Смерть	26 травня 1987(1987-05-26) (68 років)
	Відень, Австрія
Зріст	178 см
Громадянство	Польща
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) «Тарнув» ? (?) «Лагевнянка» (Краків) ? (?) «Подгорже» (Краків) ? (?) «Кабель» (Краків) ? (?) «Стшелецька» (Познань) ? (?) «Тшемешно» ? (?) «Погонь» (Могилино) ? (?) 1947 «Домб» (Познань) ? (?) 1950 «Лехія» (Гд) ? (?) 1951 «Будувляни» (Оп) ? (?) 1951 «Будувляни» (Х) ? (?) 1951—1953 «Колеяж» (П) 25 (4) 1953—1956 «Сталь» (М) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1954—1956 1956—1957 1957—1958 1958 1959—1960 1961—1962 1964—1966 1965—1966 1966 1967—1968 1968—1969 1969—1971 1971—1972 1972—1973 1973—1974 1974—1975 1975—1976 1976—1977 1978 1978—1979 1982—1983 1983—1984 1985—1986	«Сталь» (М) «Полонія» (Б) «Завіша» (Б) «Ресовія» «Сталь» (М) «Варта» (П) Польща (U-19) «Одра» (Оп)  Польща «Олімпія» (П) «Одра» (Оп) «Заглембє» (В) «Гурник» (З) «Заглембє» (С) «Полонія» (Б) «Віслока» (Д) «Феєнорд» «Рапід» (В) «Адміра» (В) «Іракліс» «Санкт-Вейт» «Вінер» «Брейтенсі»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Антоній Бжежанчик (пол. Antoni Brzeżańczyk; нар. 9 січня 1919, Бережани, Тернопільське воєводство, Польща — пом. 26 травня 1987, Відень, Австрія) — польський футболіст та тренер.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Подгорже» (Краків). Протягом футбольної кар'єри виступав у клубах: «Погонь» (Могилино), «Даб» (Познань), «Лехія» (Гданськ), «Будувляни» (Ополе), «Будувляни» (Хожув), «Колеяж» (Познань), «Сталь» (Мелець), де також був граючим тренером клубу.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1954 році закінчив тренерські курси в Кракові. Першою командою в тренерській кар'єрі Антонія стала «Сталь» (Мелець), де був граючим тренером і вивів клуб з 3-ї до 2-ї ліги. Потім тренував «Полонію» (Бидгощ), «Завішу» (Бидгощ) та «Ресовію». Потім повернувся в Мелець, з яким у 1960 році вийшов до Екстракляси.

Покинувши «Сталь», на нетривалий період часу повернувся до Познані, де в 1961 році розпочав співпрацю з місцевою «Вартою». Потім у його житті було справжнє веселе тренерське турне — ГКС (Катовиці), «Олімпія» (Познань) та «Одра» (Ополе).

У 1964—1965 роках очолював юнацьку збірну Польщі (U-19), а в 1966 році став головним тренером головної збірної Польщі, керував нею в дев'яти матчах. Спочатку працював самостійно, а з вересня створив тріо селекціорів разом із Казімежем Гурським та Клеменсом Новаком. Дебют Бжежанчика у збірній відбувся на стадіоні Шльонськ у Хожуві, 3 травня 1966 року суперниками проти угорців (нічия, 1:1). Останній матч, у якому Антоній залишався на лавці тренера, зіграний 22 жовтня 1966 року на паризькому Парк де Прінс у кваліфікації чемпіонату Європи проти триколірних (програний, 1:2). За пів року роботи на посаді головного тренера збірної Польщі здобув одну перемогу (4:0 над Люксембургом), тричі зіграв внічию та зазнав 5 поразок. Варто згадати, що у червні 1966 року польська команда вирушила вперше у власній історії в південноамериканський тур, під час якого провела два матчі проти бразильців (поразки з рахунком 1:4 та 1:2) й один — проти Аргентини (нічия 1:1). Справжнім випробуванням команди, яку очолював Бжезанчик, став матч зі збірною Англії, яка готувалася до чемпіонату світу. 5 липня 1966 року в Хожуві гості перемогли з рахунком 1:0 завдяки голу Роджера Ганта, а через 25 днів святкували виграш чемпіонського трофея на лондонському Вемблі.

У 1969 році став тренером «Заглембє» (Валбжих), з яким посів третє місце в Екстраклясі 1970/71. У сезоні 1971/72 років очолював «Гурник» (Забже), з яким виграв свій єдиний чемпіонат Польщі та Кубок Польщі. Наступними клубами в кар'єрі Бжезанчик стали: «Заглембє» (Сосновець), «Полонія» (Битом) та «Віслока» (Дебиця).

Згодом поїхав за кордон та став одним з небагатьох польських тренерів, які досягли професіональних успіхів на Заході. На початку квітня 1975 року за власним бажанням розірвав контракт з «Віслокою» й після випадкової зустрічі в Відні з Гусом Броксом в тому ж місяці став тренером нідерландського «Феєнорда». У березні 1976 року звільнений з займаної посади. Після цього тренував: «Рапід» (Відень), «Адміру» (Відень), «Іракліс» (Салоніки), ПАОК (як асистент головного тренера), «Санкт-Вейт», «Вінер», а також «Брейтенсі».

Смерть

Антоній Бжежанчик помер 26 травня 1987 року у Відні у віці 68 років.

Досягнення

Як тренера

«Сталь» (Мелець)

• Вихід до Екстракляси: 1960

«Заглембє» (Валбжег)

• Екстракляса
  • Бронзовий призер (1): 1971

«Гурник» (Забже)

• Екстракляса
  • Чемпіон (1): 1972

«Феєнорд»

• Ередивізі
  • Срібний призер (1): 1976

«Рапід» (Відень)

• Бундесліга Австрії
  • Срібний призер (1): 1977

Література

• Andrzej Gowarzewski, Biało-czerwoni. Dzieje piłkarskiej reprezentacji Polski 1921—2018, Wydawnictwo GiA, Katowice 2018.
• Andrzej Gowarzewski: Mistrzostwa Polski. Ludzie (1945—1962). 100 lat prawdziwej historii (3), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017.
• Józef Witek — Encyklopedia miasta Mielca. Tom 1.
• Korso, 21 stycznia 2004.

Посилання

• Профіль [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті hppn.pl (пол.)
• Профіль тренера [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
• Профіль тренера [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль тренера [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті eu-football.info
• Профіль [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті rapidarchiv.at (нім.)